Євросоюз колективно зітхнув з полегшенням після того, як президент України Володимир Зеленський різко змінив свою позицію щодо законодавства, яке мало обмежити незалежність двох ключових антикорупційних органів.
Але залишаються питання та спекуляції довкола того, що спровокувало його появу, що це говорить про керівний клас Києва та як це вплине на шанси охопленої війною країни приєднатися до блоку.
22 липня президент України Володимир Зеленський підписав схвалений парламентом законопроєкт, який передає Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціальну антикорупційну прокуратуру (САП) під егіду генерального прокурора, якого призначає на посаду президент.
Впродовж кількох годин українці, попри загрозу російських авіаударів, вийшли на вулиці протестувати проти цього кроку. За словами критиків, він позбавив незалежності інституцій у країні, давно відомій глибоко вкоріненою корупцією.
Відповідь Брюсселю українському парламентові та президенту, які поспішно ухвалили законодавство, була негайною.
Президенти Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і Євроради Антоніо Кошта зателефонували Зеленському, вимагаючи пояснень та висловлюючи «серйозне занепокоєння».
Єврокомісарка з розширення Марта Кос заявила в дописі на X, що «незалежні органи, як-от НАБУ та САП, є важливими для шляху України до ЄС».
Протягом двох днів Зеленський зробив «розворот», запропонувавши новий законопроєкт, який змінить курс і забезпечить незалежність НАБУ та САП.
Але шкода вже була заподіяна.
Один дипломат, не називаючись, сказав Радіо Свобода, що Зеленському «дійсно вдалося вистрілити собі в ногу без видимої на те причини». Багатьох у 27-членному блоці це озброїло достатньою кількістю аргументів стверджувати, що Київ – безнадійно корумпований.
Інший зазначив, що, схоже, Україна раптово повернулася до епохи колишнього президента Віктора Януковича, який постійно боровся за контроль над судовою системою.
Януковича усунули від влади у 2014 році під час протестів на Майдані, спричинених його рішенням не підписувати угоду про політичну асоціацію та вільну торгівлю з ЄС. Натомість експрезидент обрав тісніші зв'язки з Москвою.
Нарікання щодо законодавчих американських гірок були також спрямовані проти керівника Офісу Зеленського Андрія Єрмака – впливової, але вельми суперечливої фігури в європейських колах.
Джерела повідомили, що залишаються питання, чи це справді було «справжнє обличчя» Зеленського та його оточення, зважаючи, що багато чиновників давно побоюються його так званої «схильності до централізації влади».
Зеленський визнав, що демонстрації в країні, які стали першим свідченням непокори уряду з моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, змусили його передумати.
Посадовці ЄС розцінили цю зміну як позитивну, що засвідчила наявність здорового й потужного громадянського суспільства. А також підкреслила демократичні якості Зеленського – на відміну від значного регресу, який, наприклад, нещодавно спостерігався в Грузії.
Схоже, що тиск з боку Брюсселю міг сприяти рішенню Зеленського.
Все було на кону, визнає один чиновник, і блок дав це зрозуміти.
Це означало б заморожування частини багатьомільярдної допомоги, яку ЄС регулярно надає Україні. Значна частина цих коштів залежить від зусиль щодо реформ, зокрема, в галузі судової системи.
Лібералізація візового режиму
Одним із критеріїв скасування блоком віз для українців ще у 2017 році було створення НАБУ. Хоча ніхто відкрито не пропонував призупинення лібералізації візового режиму, як це зараз обговорюється у випадку з Тбілісі, загроза розслідування цього питання була достатньою, щоб «сколихнути» Київ.
Потім було делікатне питання відокремлення України від Молдови, що дозволить останній самостійно продовжувати процес вступу до ЄС. Це стало б важким ударом для України з огляду на те, що обидві сторони досі рухалися до членства пліч-о-пліч.
Обговорення цього питання розпочалося в Брюсселі навесні, коли Угорщина неохоче давала Києву зелене світло на початок переговорів про вступ.
Ця ідея була дуже актуальною ще до останніх подій в Україні, і чиновники ЄС повідомили Радіо Свобода, що до неї можуть повернутися на початку вересня. Мета – дати керівному проєвропейському уряду Молдови поштовх перед вирішальними парламентськими виборами пізніше того ж місяця.
Той факт, що Угорщина навряд чи змінить свою позицію з цього питання перед власними національними виборами у квітні наступного року, лише додає цьому питанню актуальності.
Багато країн-членів ЄС вважають, що таке роз'єднання було б несправедливим, оскільки воно, по суті, означало би поступки «шантажу» Будапешта. Однак деякі дипломати визнали, що останні події послабили ці аргументи, попри те, що Україна виправила ситуацію.
Наче підкреслюючи розбіжності, того ж дня, коли український парламент схвалив суперечливий закон, грецька поліція заарештувала молдовського олігарха Володимира Плахотнюка – можливо, найбільш розшукувану людину в країні.
Колишній політик і один з найбагатших людей Молдови Плахотнюк нібито стоїть за крадіжкою одного мільярда доларів з бюджету Кишинева десять років тому – звинувачення він заперечує.
Станом на зараз зусилля Молдови та України в боротьбі з корупцією в очах декого в Брюсселі не могли би бути більш контрастними.
Цікаво, що в Брюсселі існує відчуття, що розчарування України угорським вето та нездатність блоку впоратися з ним могли би змусити Зеленського байдуже ставитися до таких принципових для ЄС речей, як корупція.
Ходять чутки, ніби на конференції в Римі український президент почув від кількох лідерів блоку: він повинен бути готовим прийняти факт, що Молдова може випередити Україну на шляху до ЄС.
Джерела в дипломатичних колах ЄС припускають, що це, в поєднанні з меншою увагою до цього питання з боку нової американської адміністрації, дало йому можливість розібратися з давніми проблемами, як-от надокучливі чиновники антикорупційних служб.
Можливо, цього разу він переоцінив свої можливості. У будь-якому разі, ЄС узяв це до уваги.
Форум